1. Орфографічний словник української мови

заворкувати

заворкува́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заворкувати — -ую, -уєш, док. 1》 Почати воркувати (про голубів, горлиць і т. ін.). 2》 перен. Ласкаво, привітно заговорити. 3》 перен., розм. Почати утворювати звуки, схожі на воркування (перев. про механізм, мотор і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заворкувати — ЗАВОРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Почати воркувати (про голубів, горлиць і т. ін.). Десь на високих осокорах заворкувала горлиця (Кучер, Прощай.., 1957, 480). 2. перен. Ласкаво, привітно заговорити. Словник української мови в 11 томах