1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заворкувати

заворкува́ти

-ую, -уєш, док.

1》 Почати воркувати (про голубів, горлиць і т. ін.).

2》 перен. Ласкаво, привітно заговорити.

3》 перен., розм. Почати утворювати звуки, схожі на воркування (перев. про механізм, мотор і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заворкувати — заворкува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заворкувати — ЗАВОРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Почати воркувати (про голубів, горлиць і т. ін.). Десь на високих осокорах заворкувала горлиця (Кучер, Прощай.., 1957, 480). 2. перен. Ласкаво, привітно заговорити. Словник української мови в 11 томах