заглушливий
заглу́шливий
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заглушливий — -а, -е. Який заглушує. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заглушливий — ЗАГЛУ́ШЛИВИЙ, а, е. Який заглу́шує. Вгорі на дорозі з’являються німецькі мотоциклісти. Вони підіймають заглушливу кулеметну стрілянину (Сміл., Сад, 1952, 90); Він.. звільняє землю від них [панів], як мати його звільняла грядку цибулі від заглушливого бур’яну (Ле, Наливайко, 1957, 450). Словник української мови в 11 томах