1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заглушливий

заглу́шливий

-а, -е.

Який заглушує.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заглушливий — заглу́шливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. заглушливий — ЗАГЛУ́ШЛИВИЙ, а, е. Який заглу́шує. Вгорі на дорозі з’являються німецькі мотоциклісти. Вони підіймають заглушливу кулеметну стрілянину (Сміл., Сад, 1952, 90); Він.. звільняє землю від них [панів], як мати його звільняла грядку цибулі від заглушливого бур’яну (Ле, Наливайко, 1957, 450). Словник української мови в 11 томах