заготівник
заготі́вник
іменник чоловічого роду, істота
той, хто робить заготівки
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заготівник — заготовник, -а, ч. 1》 Той, хто робить заготівки (у 2 знач.). 2》 рідко. Те саме, що заготівельник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заготівник — ЗАГОТІ́ВНИК, а, ч. 1. Той, хто робить заготовку (у 2 знач.). 2. рідко. Те саме, що заготіве́льник. В колгоспі він — заготівник худоби (Вол., Місячне срібло, 1961, 179). Словник української мови в 11 томах