заготівник
ЗАГОТІ́ВНИК, а, ч.
1. Той, хто робить заготовку (у 2 знач.).
2. рідко. Те саме, що заготіве́льник.
В колгоспі він — заготівник худоби (Вол., Місячне срібло, 1961, 179).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заготівник — заготі́вник іменник чоловічого роду, істота той, хто робить заготівки Орфографічний словник української мови
- заготівник — заготовник, -а, ч. 1》 Той, хто робить заготівки (у 2 знач.). 2》 рідко. Те саме, що заготівельник. Великий тлумачний словник сучасної мови