заготівник
заготі́вник
заготовник, -а, ч.
1》 Той, хто робить заготівки (у 2 знач.).
2》 рідко. Те саме, що заготівельник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заготівник — заготі́вник іменник чоловічого роду, істота той, хто робить заготівки Орфографічний словник української мови
- заготівник — ЗАГОТІ́ВНИК, а, ч. 1. Той, хто робить заготовку (у 2 знач.). 2. рідко. Те саме, що заготіве́льник. В колгоспі він — заготівник худоби (Вол., Місячне срібло, 1961, 179). Словник української мови в 11 томах