1. Орфографічний словник української мови

заграниця

заграни́ця

іменник жіночого роду

закордон

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заграниця — -і, ж., розм., рідко. 1》 Окрема держава, територія по той бік кордону. 2》 збірн. Іноземні держави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заграниця — Заграни́ця, -ці = закордо́н, -ну Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. заграниця — ЗАГРАНИ́ЦЯ, і, ж., розм., рідко. 1. Окрема держава, територія по той бік кордону. — З жінкою [Лошаков] не живе, вона десь по заграницях віється, а він тут (Мирний, III, 1954, 260); Ви не їздили по заграницях дивитися на різні прекрасні дива (Довж. Словник української мови в 11 томах