задирати

Значення в інших словниках

1. задирати — див. задиратися Словник синонімів Вусика
2. задирати — I -аю, -аєш, недок., задерти і задрати, -деру, -дереш, док., перех. 1》 Підносити, піднімати вгору. || Відгортати, заломлювати краї або частину чого-небудь (покрівлі, одягу і т. ін.). || безос. 2》 Робити, утворювати задирку (на дереві, пальцях руки і... Великий тлумачний словник сучасної мови
3. задирати — гну́ти (де́рти, задира́ти і т. ін.) / загну́ти (заде́рти) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка. Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Ще й кирпу гне... мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужду годувала!.. Фразеологічний словник української мови
4. задирати — Задира́ти, -ра́ю, -ра́єш; заде́рти, -деру́, -дере́ш; заде́р, -де́рла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. задирати — ЗАДИРА́ТИ¹ , а́ю, а́єш, недок., ЗАДЕ́РТИ і ЗАДРА́ТИ, деру́, дере́ш, док., перех. 1. Підносити, піднімати вгору. Ворона літає, а дурень голову задирає (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
6. задирати — Задира́ти, -ра́ю, -єш сов. в. заде́рти и задрати, -деру́, -ре́ш, гл. 1) Задирать, задрать, поднимать, поднять вверхъ. Біда вмерла і ноги задерла. посл. Ворона літає, а дурень голову задирає. Ном. № 6404. 2) Задирать, задрать, начинать, начать ссору. Словник української мови Грінченка