1. Фразеологічний словник української мови

задирати

гну́ти (де́рти, задира́ти і т. ін.) / загну́ти (заде́рти) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка. Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Ще й кирпу гне... мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужду годувала!.. (Панас Мирний); По селі гомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити, кирпу дере, старших ображає (В. Кучер); — Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко); — Сміється з мене всякий біс,— Жаліється Осел,— усякая скотина Дере передо мною ніс (Л. Глібов).

задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) (уго́ру) зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задирати — задира́ти 1 дієслово недоконаного виду піднімати вгору задира́ти 2 дієслово недоконаного виду загризати задира́ти 3 дієслово недоконаного виду заводити сварку задира́ти 4 дієслово недоконаного виду заспівувати високим гучним голосом рідко Орфографічний словник української мови
  2. задирати — див. задиратися Словник синонімів Вусика
  3. задирати — I -аю, -аєш, недок., задерти і задрати, -деру, -дереш, док., перех. 1》 Підносити, піднімати вгору. || Відгортати, заломлювати краї або частину чого-небудь (покрівлі, одягу і т. ін.). || безос. 2》 Робити, утворювати задирку (на дереві, пальцях руки і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. задирати — Задира́ти, -ра́ю, -ра́єш; заде́рти, -деру́, -дере́ш; заде́р, -де́рла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. задирати — ЗАДИРА́ТИ¹ , а́ю, а́єш, недок., ЗАДЕ́РТИ і ЗАДРА́ТИ, деру́, дере́ш, док., перех. 1. Підносити, піднімати вгору. Ворона літає, а дурень голову задирає (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  6. задирати — Задира́ти, -ра́ю, -єш сов. в. заде́рти и задрати, -деру́, -ре́ш, гл. 1) Задирать, задрать, поднимать, поднять вверхъ. Біда вмерла і ноги задерла. посл. Ворона літає, а дурень голову задирає. Ном. № 6404. 2) Задирать, задрать, начинать, начать ссору. Словник української мови Грінченка