1. Орфографічний словник української мови

задичавлений

задича́влений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задичавлений — див. дикий Словник синонімів Вусика
  2. задичавлений — -а, -е. Запустілий, занедбаний; дикий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. задичавлений — ЗАДИЧА́ВЛЕНИЙ, а, е. Запустілий, занедбаний; дикий. Цвинтар, його густі, задичавлені хащі — улюблене місце студентів (Гончар, Людина.., 1960, 17); Цікаво йому знати: хто він, той телепень із задичавленими кучерями (Грим., Незакінч. роман, 1962, 85). Словник української мови в 11 томах