задичавлений
див. дикий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задичавлений — задича́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- задичавлений — -а, -е. Запустілий, занедбаний; дикий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задичавлений — ЗАДИЧА́ВЛЕНИЙ, а, е. Запустілий, занедбаний; дикий. Цвинтар, його густі, задичавлені хащі — улюблене місце студентів (Гончар, Людина.., 1960, 17); Цікаво йому знати: хто він, той телепень із задичавленими кучерями (Грим., Незакінч. роман, 1962, 85). Словник української мови в 11 томах