задичавілий
див. дикий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задичавілий — задича́вілий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- задичавілий — -а, -е, рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до задичавіти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задичавілий — ЗАДИЧА́ВІЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до задича́віти; // У знач. прикм. Зажурчало в коров’яках, і звідти вибігла з божевільними очима задичавіла, бездомна свиня (Вас., II, 1959, 19). Словник української мови в 11 томах