1. Великий тлумачний словник сучасної мови

задичавілий

задича́вілий

-а, -е, рідко.

Дієприкм. акт. мин. ч. до задичавіти.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задичавілий — задича́вілий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. задичавілий — див. дикий Словник синонімів Вусика
  3. задичавілий — ЗАДИЧА́ВІЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до задича́віти; // У знач. прикм. Зажурчало в коров’яках, і звідти вибігла з божевільними очима задичавіла, бездомна свиня (Вас., II, 1959, 19). Словник української мови в 11 томах