1. Орфографічний словник української мови

задублювати

заду́блювати

дієслово недоконаного виду

обробляти вимочуванням

задублюва́ти

дієслово доконаного виду

зробити дубль

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задублювати — -юю, -юєш, задубляти, -яю, -яєш, док., перех., спец. Паралельно встановити аналогічний пристрій, зробити дублювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. задублювати — ЗАДУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАДУБИ́ТИ, дублю́, ду́биш; мн. ду́блять; док., що. 1. спец. Дубити (у 1 знач.). Сукна з вовни натурального чорного кольору з часом руділи, тому їх задублювали (з наук. літ.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. задублювати — Задублювати, -люю, -єш сов. в. задуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, выдубить (кожу). Гол. Од. 66. 2) О животныхъ: поднимать, поднять вверхъ хвостъ. Задубили коні хвости. О людяхъ: поднимать, поднять одежду, обнаживъ нижнюю часть тіла. Словник української мови Грінченка