1. Орфографічний словник української мови

закаблучок

закаблу́чок

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закаблучок — див. каблук Словник синонімів Вусика
  2. закаблучок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до закаблук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закаблучок — ЗАКАБЛУ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до закаблу́к. Купив мені черевички, — закаблучки риплять (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. закаблучок — Закаблук, -ка м. 1) Задникъ (въ сапогѣ). Од Полтави до Прилуки заламала закаблуки. н. п. 2) хата закаблуком. Домъ, построенный въ видѣ буквы Г. Лебед. у. ум. закаблучок. Купив мені черевички, — закаблучки риплять. Грин. III. 654. Словник української мови Грінченка