1. Словник української мови в 11 томах

закаблучок

ЗАКАБЛУ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до закаблу́к.

Купив мені черевички, — закаблучки риплять (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закаблучок — закаблу́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. закаблучок — див. каблук Словник синонімів Вусика
  3. закаблучок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до закаблук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. закаблучок — Закаблук, -ка м. 1) Задникъ (въ сапогѣ). Од Полтави до Прилуки заламала закаблуки. н. п. 2) хата закаблуком. Домъ, построенный въ видѣ буквы Г. Лебед. у. ум. закаблучок. Купив мені черевички, — закаблучки риплять. Грин. III. 654. Словник української мови Грінченка