1. Орфографічний словник української мови

заколотити

заколоти́ти

дієслово доконаного виду

розмішати що-небудь у рідині; забаламутити

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заколотити — Заколоти́ти, перен. Потьмарити. Тої радости не змогли мені заколотити ті два голуби, котрі так гарно вміють колотити чисту воду (Б., 1895, 11, 1) // порівн. укр. заколотити — розм. порушувати спокій, викликати занепокоєння, заколотник — розм. Українська літературна мова на Буковині
  2. заколотити — див. заколочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заколотити — БАЛАМУ́ТИТИ кого, що, розм. (сіяти неспокій серед людей, підбурювати на заворушення, виступи і т. ін.), КАЛАМУ́ТИТИ розм., КОЛОТИ́ТИ кого, що, ким, чим, розм., МУТИ́ТИ розм., ЗАКОЛО́ЧУВАТИ перев. із сл. спокій, розм. — Док. Словник синонімів української мови
  4. заколотити — ЗАКОЛОТИ́ТИ див. заколо́чувати. Словник української мови в 11 томах
  5. заколотити — Заколотити см. заколочувати. Словник української мови Грінченка