законотворчість
законотво́рчість
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- законотворчість — [законотворч'іс'т'] -чос'т'і, ор. -ч'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- законотворчість — -чості, ж. Підготовка і прийняття законів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- законотворчість — ЗАКОНОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. Діяльність, спрямована на створення законів. Людина, вперше обрана до парламенту, це ще не професіонал. Їй ще треба набратися досвіду, зокрема в законотворчості (з газ.). Словник української мови у 20 томах