законотворчість
законотво́рчість
-чості, ж.
Підготовка і прийняття законів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- законотворчість — законотво́рчість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- законотворчість — [законотворч'іс'т'] -чос'т'і, ор. -ч'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- законотворчість — ЗАКОНОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. Діяльність, спрямована на створення законів. Людина, вперше обрана до парламенту, це ще не професіонал. Їй ще треба набратися досвіду, зокрема в законотворчості (з газ.). Словник української мови у 20 томах