замарити
зама́рити 1
дієслово доконаного виду
почати марити
зама́рити 2
дієслово доконаного виду
невиразно завиднітися, забовваніти
розм., рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замарити — I -рю, -риш, док. 1》 неперех.Почати марити. 2》 перех. і неперех. Заговорити безтямно, безладно уві сні або в гарячці. II -ить, док., розм., рідко. Невиразно завиднітися; забовваніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замарити — ЗАМА́РИТИ¹, рю, риш, док. 1. неперех. Почати марити. *Образно. Тебе нема, а все з могили Твій образ світлий устає, — І знов душа почує сили, Заморить серденько мов! (Граб., І, 1959, 89). 2. перех. і неперех. Словник української мови в 11 томах
- замарити — Замарити, -рю, -риш гл. Возмечтать. Словник української мови Грінченка