замилування

замилува́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замилування — Зами́лування: — велика схильність до чогось [51] Словник з творів Івана Франка
  2. замилування — -я, с. 1》 Найвищий ступінь задоволення, насолоди від когось, чогось. 2》 Велика схильність, пристрасть до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замилування — зами́лування зацікавлення, цікавість (ср, ст): Всякі потягнення, які були незгідні з ним, переносив в інші околиці, так що навіть власна жінка нічого не знала. Через велику її говірливість дістав замилування до мовознавства і навіть учився тої дисципліни в якійсь школі (Селепко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. замилування — Замилува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. замилування — ЗАМИЛУВА́ННЯ, я, с. 1. Найвищий ступінь задоволення, насолоди від когось, чогось. Мартин Прокопович з неприхованим замилуванням стежив за сином у відчинені двері (Коп. Словник української мови в 11 томах