замилування
зами́лування зацікавлення, цікавість (ср, ст): Всякі потягнення, які були незгідні з ним, переносив в інші околиці, так що навіть власна жінка нічого не знала. Через велику її говірливість дістав замилування до мовознавства і навіть учився тої дисципліни в якійсь школі (Селепко)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замилування — Зами́лування: — велика схильність до чогось [51] Словник з творів Івана Франка
- замилування — замилува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- замилування — -я, с. 1》 Найвищий ступінь задоволення, насолоди від когось, чогось. 2》 Велика схильність, пристрасть до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замилування — Замилува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- замилування — ЗАМИЛУВА́ННЯ, я, с. 1. Найвищий ступінь задоволення, насолоди від когось, чогось. Мартин Прокопович з неприхованим замилуванням стежив за сином у відчинені двері (Коп. Словник української мови в 11 томах