1. Орфографічний словник української мови

замчище

за́мчи́ще 1

іменник середнього роду

великий за́мок

за́мчи́ще 2

іменник середнього роду

місце, де був за́мок

замчи́ще 3

іменник середнього роду

від: замо́к

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замчище — I -а, ч. і с. 1》 Збільш. до замок. 2》 Місце, де був замок; руїни замку. II -а, ч. і с. Збільш. до замок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. замчище — Замчище, -ща с. Мѣсто, гдѣ стоялъ замокъ, также и развалины замка. Про це замчище... у церковних записах, кажуть, є переписано про все: і коли ті вали повисипувані, і хто тії мури мурував, що тепер од їх тільки цегла та камінячки валяються. Драг. 224. Словник української мови Грінченка