1. Великий тлумачний словник сучасної мови

замчище

замчи́ще

I -а, ч. і с.

1》 Збільш. до замок.

2》 Місце, де був замок; руїни замку.

II -а, ч. і с.

Збільш. до замок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замчище — за́мчи́ще 1 іменник середнього роду великий за́мок за́мчи́ще 2 іменник середнього роду місце, де був за́мок замчи́ще 3 іменник середнього роду від: замо́к Орфографічний словник української мови
  2. замчище — Замчище, -ща с. Мѣсто, гдѣ стоялъ замокъ, также и развалины замка. Про це замчище... у церковних записах, кажуть, є переписано про все: і коли ті вали повисипувані, і хто тії мури мурував, що тепер од їх тільки цегла та камінячки валяються. Драг. 224. Словник української мови Грінченка