замітач
заміта́ч
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замітач — -а, ч. Той, хто замітає (у 1 знач.); замітальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замітач — ЗАМІТА́Ч, а́, ч. Той, хто замітає (у 1 знач.); замітальник. Замітачі, водоноси й т. ін. мали повну можливість шпіонувати [шпіонити] й доносити своїм товаришам усе, що діється в канцелярії (Фр. Словник української мови в 11 томах