1. Великий тлумачний словник сучасної мови

замітач

заміта́ч

-а, ч.

Той, хто замітає (у 1 знач.); замітальник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замітач — заміта́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. замітач — ЗАМІТА́Ч, а́, ч. Той, хто замітає (у 1 знач.); замітальник. Замітачі, водоноси й т. ін. мали повну можливість шпіонувати [шпіонити] й доносити своїм товаришам усе, що діється в канцелярії (Фр. Словник української мови в 11 томах