заплічник
заплі́чник
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заплічник — ЗАПЛІ́ЧНИК, а, ч. Те, що носять за плечима (мішок, рюкзак і т. ін.). Петро рішуче направився в хату, почав збирати у заплічник свої старі сорочки, штани, запрані майки (Г. Словник української мови у 20 томах
- заплічник — Карниз, що відмежує арку від опори (порівн. імпост). Архітектура і монументальне мистецтво