заплічник

Карниз, що відмежує арку від опори (порівн. імпост).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заплічник — заплі́чник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. заплічник — ЗАПЛІ́ЧНИК, а, ч. Те, що носять за плечима (мішок, рюкзак і т. ін.). Петро рішуче направився в хату, почав збирати у заплічник свої старі сорочки, штани, запрані майки (Г. Словник української мови у 20 томах