1. Орфографічний словник української мови

заповзятець

заповзя́тець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заповзятець — див. роботящий Словник синонімів Вусика
  2. заповзятець — ЗАПОВЗЯ́ТЕЦЬ, тця, ч., рідко. Той, хто заповзято робить, виконує що-небудь. Той [старий Шаламай] одразу нахвилив товстуваті зморшки на чолі, скоса оглянув своїх заповзятців, які танцем тішили його (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах