заповзятець

ЗАПОВЗЯ́ТЕЦЬ, тця, ч., рідко.

Той, хто заповзято робить, виконує що-небудь.

Той [старий Шаламай] одразу нахвилив товстуваті зморшки на чолі, скоса оглянув своїх заповзятців, які танцем тішили його (М. Стельмах).