заповзятець
див. роботящий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заповзятець — заповзя́тець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- заповзятець — ЗАПОВЗЯ́ТЕЦЬ, тця, ч., рідко. Той, хто заповзято робить, виконує що-небудь. Той [старий Шаламай] одразу нахвилив товстуваті зморшки на чолі, скоса оглянув своїх заповзятців, які танцем тішили його (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах