1. Орфографічний словник української мови

запоряджувати

запоря́джувати

дієслово недоконаного виду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запоряджувати — -ую, -уєш, недок., запорядити, -джу, -диш, док., діал. Розпоряджатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запоряджувати — ЗАПОРЯ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПОРЯДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., діал. Розпоряджатися. — Хоч пан Славко вже повнолітній та може сам собою запоряджувати, отже, проте, я не хочу ставати на заваді між ним і його родиною (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах