запоряджувати
запоря́джувати
-ую, -уєш, недок., запорядити, -джу, -диш, док., діал.
Розпоряджатися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запоряджувати — запоря́джувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- запоряджувати — ЗАПОРЯ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПОРЯДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., діал. Розпоряджатися. — Хоч пан Славко вже повнолітній та може сам собою запоряджувати, отже, проте, я не хочу ставати на заваді між ним і його родиною (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах