запорядити

Значення в інших словниках

1. запорядити — Запоряди́ти, запоряджа́ти (запоря́джувати). Давати розпорядження. Як учитель учить, тоді ученик не сьміє мати нічого в руках, бо се зараз відвертає увагу, тому добре запоряджувати, аби ученики все, що мають робити, робили разом, н. пр. Українська літературна мова на Буковині
2. запорядити — запоряди́ти дієслово доконаного виду розпоряджатися діал. Орфографічний словник української мови
3. запорядити — ЗАПОРЯДИ́ТИ див. запоря́джувати. Словник української мови в 11 томах
4. запорядити — Запоряди́ти, -джу́, -ди́ш гл. — запоря́док. Распорядиться. Вх. Зн. 20. Словник української мови Грінченка