зарядити

Значення в інших словниках

1. зарядити — Заряди́ти: — призначити, наказати [46-1;46-2] Словник з творів Івана Франка
2. зарядити — Заряди́ти (що?). 1. Зробити розпорядження про проведення, здійснення чогось. В случаях, де власть скарбова догляне, що ужите оружя після інструкциї службової не зовсім законне, має прошив провинившого ся стражника зарядити слідство дисциплінарне... Українська літературна мова на Буковині
3. зарядити — I див. заряджати. II див. заряджувати. III -ряджу, -рядиш, док., перех. і неперех. Почати часто повторювати що-небудь у дії, розмові і т. ін. || Почати безперервно йти (про дощ, сніг) чи бути протягом тривалого часу (про мороз і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зарядити — заряди́ти постановити, ухвалити (ст): На залі було темно із інтересних причин. Електричного освітлення тоді в окружнім карнім суді не було, а вправді було ґазове освітлення, та президія суду не заплатила рахунку за ґаз... Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. зарядити — Джу, зарядиш, док. 1. Вдарити. ◇ Зарядити по челюсті — вдарити по щелепі. 2. Спожити. Я вранці не можу прокинутись, поки не заряджу собі чотири сигарети і склянку кави (Молоко). 3. нарк. Ввести наркотичну речовину. Словник сучасного українського сленгу
6. зарядити — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
7. зарядити — ЗАРЯДИ́ТИ¹ див. заряджа́ти. ЗАРЯДИ́ТИ² див. заря́джувати. ЗАРЯДИ́ТИ³, ряджу́, ря́диш, док., перех. і неперех. Почати часто повторювати що-небудь у дії, розмові і т. ін. Словник української мови в 11 томах
8. зарядити — Зарядити см. заряджувати и заряжати. Словник української мови Грінченка