1. Українська літературна мова на Буковині

зарядити

Заряди́ти (що?).

1. Зробити розпорядження про проведення, здійснення чогось. В случаях, де власть скарбова догляне, що ужите оружя після інструкциї службової не зовсім законне, має прошив провинившого ся стражника зарядити слідство дисциплінарне, але аж по запавшій ухвалі судовій (Б., 1895, 18, 4); Після розпорядженя міністерства для внутрішних справ взиває ся, щоби зарядили складку для потерпівших від землетрясеня в Країні (Б., 1895, 23, 3); Скажи рішучо, щоб я знав, що зарядити, бо инакше найду ся в “затруднительном положеній " (Маковей, Листи, 555); Они [пани- предсідателі] ані одного засіданя в році не зарядять, хіба одно-однісеньке при записи дітий до школи (Б., 1899, 35, 2);

● вжити заходів. Підписані питають ся Високоповажаного управителя міністерства просьвіти і Єго Ексцелєнцию міністра внутрішніх справ: [...] Чи панам міністрам відомо, що гр[еко]- ор[ієнтальна] консистория терпить і попирає всеросийску пропаґанду о. Д-ра Касіяна Богатирця!; Що думають вони зарядити, щоб захистити австрийских Українців перед такою аґітациєю? (Б., 1909, 31, 2).

2. Організувати, повести справи певним чином. Мене не раз розпука бере! Часом я кажу: те або те треба зарядити — видиш, тато з дня на день в’яне, а він [брат] цілком того не розуміє, хоть він є добрий і хтів би добре! (Коб., Листи, 121, 506); Треба й нам розумно і спільно взяти ся до праці, як то вже віддавна роблять Швайцарці, аби зарядити собі ліпшу господарку і на полю, і дома, а біда зачне від нас утікати — не ми від біди (Товариш, 1908, 97).

3. перен. Розпорядитися обставинами. Христос Воскрес! Так припадок зарядив сього року, що я на Великодні свята буду сама-саміська вдома (Коб., Листи, 72, 404)

// пол. zarządzić — розпорядитися, наказати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарядити — Заряди́ти: — призначити, наказати [46-1;46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. зарядити — I див. заряджати. II див. заряджувати. III -ряджу, -рядиш, док., перех. і неперех. Почати часто повторювати що-небудь у дії, розмові і т. ін. || Почати безперервно йти (про дощ, сніг) чи бути протягом тривалого часу (про мороз і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зарядити — заряди́ти 1 дієслово доконаного виду підготувати зброю, фотоапарат тощо; надати електричного заряду, енергії заряди́ти 2 дієслово доконаного виду улаштувати; розпорядитися; приправити заряди́ти 3 дієслово доконаного виду почати часто повторювати Орфографічний словник української мови
  4. зарядити — заряди́ти постановити, ухвалити (ст): На залі було темно із інтересних причин. Електричного освітлення тоді в окружнім карнім суді не було, а вправді було ґазове освітлення, та президія суду не заплатила рахунку за ґаз... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. зарядити — Джу, зарядиш, док. 1. Вдарити. ◇ Зарядити по челюсті — вдарити по щелепі. 2. Спожити. Я вранці не можу прокинутись, поки не заряджу собі чотири сигарети і склянку кави (Молоко). 3. нарк. Ввести наркотичну речовину. Словник сучасного українського сленгу
  6. зарядити — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  7. зарядити — ЗАРЯДИ́ТИ¹ див. заряджа́ти. ЗАРЯДИ́ТИ² див. заря́джувати. ЗАРЯДИ́ТИ³, ряджу́, ря́диш, док., перех. і неперех. Почати часто повторювати що-небудь у дії, розмові і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  8. зарядити — Зарядити см. заряджувати и заряжати. Словник української мови Грінченка