1. Словник синонімів української мови

зарядити

ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил., ЕЛЕКТРИЗУВА́ТИ підсил., НАЕЛЕКТРИЗО́ВУВАТИ підсил., П'ЯНИ́ТИ підсил., ОП'ЯНЯ́ТИ підсил., ОП'Я́НЮВАТИ підсил. рідше, СП'ЯНЯ́ТИ підсил., ХМЕЛИ́ТИ підсил., ПІДІГРІВА́ТИ розм., РОЗЖЕ́ВРЮВАТИ розм., РОЗЖА́РЮВАТИ підсил. розм., ОБУДЖА́ТИ (ОБУЖА́ТИ) заст. — Док.: збуди́ти, схвилюва́ти, розхвилюва́ти, подразни́ти, розгарячи́ти, розпали́ти, розігрі́ти, заряди́ти, наелектризува́ти, оп'яни́ти, сп'яни́ти, захмели́ти, підігрі́ти, розже́врити, розжа́рити, обу́дити. По селу шугали найнеймовірніші чутки, збуджували і так схвильованих артільників і гнали їх до громадських стаєнь (Г. Епік); Ця подорож віщувала йому багато незвичайного, такого, що заразом і лякало і радісно хвилювало (Я. Качура); Тривожні вісті з позицій гарячили козацьку войовничу кров (А. Хорунжий); Його сухувата стриманість дражнила й розпалювала її більше, ніж коли б він пішов назустріч її заграванням (З. Тулуб); Разів з двадцять викрикує (гуцул) це "не дай си" з найдивнішими інтонаціями і електризує своєю екстазою і без того вже наелектризовану товпу (Г. Хоткевич); Проста й коротенька промова Криги наелектризувала моряків (М. Трублаїні); Слава нареченого п'янила її, запалювала кров, молоду, гарячу (З. Тулуб); — Ну й Льоня!.. Ну й молодчага!.. — чулися схвальні, підбадьорюючі вигуки. Вони підігрівали хлопця, додавали йому вправності (М. Ткач); — Я бачив, що якоїсь іскри треба, щоб душі їх розжеврить, запалить (І. Франко). — Пор. 2. дратува́ти, 1. хвилюва́ти.

ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (проводити певні заходи громадського значення, забезпечувати здійснення чого-небудь); УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, УПОРЯДЖА́ТИ (ВПОРЯДЖА́ТИ) рідше, ЗАРЯ́ДЖУВАТИ діал., НАРЯДЖА́ТИ діал. — Док.: організува́ти, зорганізува́ти, улаштува́ти (влаштува́ти), підгото́вити, пригото́вити (приготува́ти), упоряди́ти (впоряди́ти), заряди́ти, наряди́ти, поста́вити (зі сл. справа, робота тощо), постанови́ти. — Будемо творити літературу, організовувати інтелігенцію (М. Коцюбинський); Влаштовувати концерти; Підготувати художню виставку; Уся Вітчизна готувала цей наступ (І. Ле й О. Левада); Другий рік уже, як міська інтелігенція лагодиться впорядити спектакль (С. Васильченко); Вона була би дуже радо зарядила сходини зі Славком зараз тоді, як поздоровіла, та тільки перебила її у цім її тітка (Лесь Мартович); Ніби серед будня несподівано (хлопці й дівчата) свято собі нарядили (С. Васильченко); Він знає, як діло поставити треба (І. Цюпа); От я постановив свій хор так, що всі люди на селі хвалять (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарядити — Заряди́ти: — призначити, наказати [46-1;46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. зарядити — Заряди́ти (що?). 1. Зробити розпорядження про проведення, здійснення чогось. В случаях, де власть скарбова догляне, що ужите оружя після інструкциї службової не зовсім законне, має прошив провинившого ся стражника зарядити слідство дисциплінарне... Українська літературна мова на Буковині
  3. зарядити — I див. заряджати. II див. заряджувати. III -ряджу, -рядиш, док., перех. і неперех. Почати часто повторювати що-небудь у дії, розмові і т. ін. || Почати безперервно йти (про дощ, сніг) чи бути протягом тривалого часу (про мороз і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зарядити — заряди́ти 1 дієслово доконаного виду підготувати зброю, фотоапарат тощо; надати електричного заряду, енергії заряди́ти 2 дієслово доконаного виду улаштувати; розпорядитися; приправити заряди́ти 3 дієслово доконаного виду почати часто повторювати Орфографічний словник української мови
  5. зарядити — заряди́ти постановити, ухвалити (ст): На залі було темно із інтересних причин. Електричного освітлення тоді в окружнім карнім суді не було, а вправді було ґазове освітлення, та президія суду не заплатила рахунку за ґаз... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. зарядити — Джу, зарядиш, док. 1. Вдарити. ◇ Зарядити по челюсті — вдарити по щелепі. 2. Спожити. Я вранці не можу прокинутись, поки не заряджу собі чотири сигарети і склянку кави (Молоко). 3. нарк. Ввести наркотичну речовину. Словник сучасного українського сленгу
  7. зарядити — ЗАРЯДИ́ТИ¹ див. заряджа́ти. ЗАРЯДИ́ТИ² див. заря́джувати. ЗАРЯДИ́ТИ³, ряджу́, ря́диш, док., перех. і неперех. Почати часто повторювати що-небудь у дії, розмові і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  8. зарядити — Зарядити см. заряджувати и заряжати. Словник української мови Грінченка