засада

Заса́да. Принцип, основа. То була в діяльности єго хибна засада, котра спиняла єго сповнити точно свою високу задачу (Б., 1895, 15, 2).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засада — Принцип [IV] — засада (386) (zasada) [MО,III] Словник з творів Івана Франка
  2. засада — (світогляду) основа, підвалина, принцип, база, головне правило, фр. положення; (тверда) догма; ОК. теза; мн. ЗАСАДИ, сов. начала. Словник синонімів Караванського
  3. засада — [засада] -дие, д. і м. -д'і Орфоепічний словник української мови
  4. засада — I -и, ж. 1》 Приховане місце, де розташовується хто-небудь для раптового нападу. 2》 Несподіваний напад з прикритого місця. 3》 Загін війська, добре замаскований для раптового нападу. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. засада — заса́да 1 іменник жіночого роду засідка заса́да 2 іменник жіночого роду основа, принцип Орфографічний словник української мови
  6. засада — заса́да I.принцип, правило (ст): Щоб устійнити засади гри, чи була вона газардна, я поставив сторонам кілька питань (Цьонка); Після цього Юсько став великим моралістом. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. засада — И, ж. 1. Неприємна ситуація, проблеми. Попробуй постій у чергах, така, бляха, карга попалася — засада (А. Дністровий). 2. Підлість. Ти розумієш, це — повна засада. Словник сучасного українського сленгу
  8. засада — I. ЗАСА́ДА (озброєний загін, замаскований для раптового нападу; приховане місце, де розташовується хто-небудь для раптового нападу), ЗА́СІДКА, ЗАЛО́ГА, ЗА́СІДИ мн., діал. Вони йшли цілу ніч, а на світанку напоролися на засаду (П. Словник синонімів української мови
  9. засада — ЗАСА́ДА¹, и, ж. 1. Приховане місце, де розташовується хто-небудь для раптового нападу. Під Будапештом його ескадрон напав із засади на цілий полк відступаючої німецької піхоти (Руд. Словник української мови в 11 томах
  10. засада — Засада, -ди ж. 1) Основаніе, основа. 2) Заключеніе; тюрьма. Десь моя дружина сидить у засаді, сидить у засаді в великій досаді. Чуб. V. 342. Словник української мови Грінченка