засада

I. ЗАСА́ДА (озброєний загін, замаскований для раптового нападу; приховане місце, де розташовується хто-небудь для раптового нападу), ЗА́СІДКА, ЗАЛО́ГА, ЗА́СІДИ мн., діал. Вони йшли цілу ніч, а на світанку напоролися на засаду (П. Кочура); Попередивши Дзвінку про засідку на Довбуша, шляхтич потім картав себе за це (В. Гжицький); (Гелен:) Розвідачів далеко розсилали ми з Деїфобом.. І не видко, щоб де була залога, чати чи щось подібне (Леся Українка).

ОСНО́ВА (те головне, на чому тримається, на що спирається що-небудь — про суспільно-політичні, культурні, психологічні та ін. поняття), ПІДВА́ЛИНИ перев. мн., ЗАСА́ДИ мн., БА́ЗА, ҐРУНТ, БА́ЗИС, ПІДҐРУ́НТЯ, ПІДМУРІ́ВОК, ПІДМУ́РОК, ФУНДА́МЕНТ, УСТО́Ї мн., ПІДСТА́ВА, ПІДКЛА́Д, ПІДКЛА́ДКА, ПІДМУРІ́ВКА рідше, ПІДМУ́Р'Я рідше, ПІДМУ́Р рідше, ТЛО рідше, ТЕ́РЕН заст. Зв'язок поколінь, наступність народних ідеалів — така основа вічних понять Земля, мати, Батьківщина (з журналу); Австрійські урядовці часом доручали будування тюрем, цих підвалин своєї держави, приватним підприємцям (Т. Масенко); У 1917 р. І. Замичківський працює у Національному театрі, побудованому на засадах великої професіональної культури (з журналу); Тоня сміливо стояла понад усякими надбудовами кохання, а оскільки він теж шукав у ньому тільки бази, ця жінка йому приємно заімпонувала (В. Підмогильний); Мої підозріння мали під собою деякий ґрунт (В. Винниченко); Матеріальний базис суспільства, його економічний лад визначають і соціально-політичний характер та духовне обличчя нації (з журналу); Крутий проримський курс разом з насильною латинізацією греко-католицької церкви виплекує ідеальне підґрунтя для всіляких антирелігійних.. концепцій (Ірина Вільде); Твори Д. Гурамішвілі лягли брилою у підмурівок не лише великої грузинської, а й великої української культури (з газети); Задум був високий і гідний захоплення: перебудувати увесь дім нашого співжиття.. А може, звести і зовсім новий дім, але на первісному, нерукотворному фундаменті соціальної справедливості, що відкидає експлуатацію людини людиною (Б. Олійник); Нема сенсу ідеалізувати людей. Часи застою в багатьох спотворили моральні устої, підірвали твердість переконань (з газети); Що ти для видющих — лише підстава для кпину, А для осудливих — підстава догани (І. Драч); На Русь прийшло.. лицарство казковою появою, яка виросла на підкладі споминів про хрестоносні походи (Юліан Опільський); Наукова підкладка дослідження; — Мислиме об'єднання племен (землі Руської) кладе підмур'я непереможної держави — держави русичів (Д. Міщенко); Тепер рискувати безоглядно своїм станом і всім, чим володів, чого досягнув, що поклало міцні підмури для майбутнього, було б безумством (Н. Рибак); Серед братчиків почалися також суперечки на релігійнім тлі, деякі браття перейнялися лютеранством (І. Крип'якевич); Тут насувається питання: який був кінець сього письменства? Чи підготовило воно терен для нової народної літератури, чи перетворилося органічно в нові, вищі форми? (І. Франко).

ПРА́ВИЛО (те, чим звичайно керуються у праці, поведінці, співжитті тощо), ЗАСА́ДА, НО́РМА, ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше, ПРО́ПИС рідше, ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт., У́ЗУС книжн., РЕ́ГУЛА заст.; ЗАКО́Н, ЗА́ПОВІДЬ, ВИМО́ГА, КАНО́Н церк., книжн., УСТАНО́ВА заст. (загальноприйняте, перев. суворо дотримуване); ПРИ́НЦИП, ДЕВІ́З (основне, особливо важливе для однієї людини або групи, організації). Таке моє давнє правило: не шкодувати за тим, чого не можна повернути (О. Гуреїв); Частенько буває так, що своїх власних гадок і засад хлопець-підліток не встиг іще виробити (А. Кримський); Допоможеш чимось кращим виявити себе навіть такому, що ніяких етичних норм не визнавав (О. Гончар); Ніби й пора вставати, бо лекції за шкільними приписами починаються о восьмій (Д. Бедзик); Автор смикає свого героя за ниточку, і все робиться так, як належить за банальними прописами (С. Журахович); На весь гуртожиток, можливо, Було матраців тих із п'ять, На них блаженно та щасливо Начальство мало право спать, Бородані із старших курсів. Це заведенція така (С. Воскрекасенко); Коли трохи оклигав (Сивоок) з дороги, зазнайомився з усіма монастирськими регулами, то йому стало так страшно, немов ось завтра-позавтра мав умерти (П. Загребельний); Глянула я на старців, та аж тоді згадала, що я ніякої милостини не подала старцям, як слід по закону (І. Нечуй-Левицький); Віра злякано говорила про Поліщука, бо той не визнавав батька її, Вірину тітку та ігнорував багато заповідей, обов'язкових у селі-меморіалі (В. Коротич); Це був командувач, створений революцією, і він стояв на височині вимог військового мистецтва (Ю. Яновський); (Мартіан:) Дозволь покликати моїх дітей, сам розпитай їх про науку віри, я їх учив, як наш канон велить (Леся Українка); (Василь:) Скасуйте їх, скасуйте ті установи, що поділили людей на багатих і бідних, на можних та безможних (Панас Мирний); Навіть Горобець заявив про свою незгоду з принципами старого активу (І. Микитенко); Шевченко, куди б його не закинула доля.., — завжди він був вірний своєму девізу: не каятися, не гнути шиї перед царями (П. Тичина).