засада

ЗАСА́ДА¹, и, ж.

1. Приховане місце, де розташовується хто-небудь для раптового нападу.

Під Будапештом його ескадрон напав із засади на цілий полк відступаючої німецької піхоти (Руд., Остання шабля, 1959, 82);

Зеленцов прибув у перший батальйон, що стояв на запасних позиціях у засаді (Кучер, Чорноморці, 1956, 539).

2. Несподіваний напад з прикритого місця.

Розпорядивши Турн як треба, Махнув, засаду щоб зробить (Котл., І, 1952, 279);

Я не бив наводкою прямою і не відав танкових засад, коли димом вкрите поле бою за снарядом скальпував снаряд (Рудь. Дон. зорі, 1958, 37).

3. Загін війська, добре замаскований для раптового нападу.

В боях ми розбили останню засаду І вийшли на берег Балтійського моря (Шпорта, Вибр., 1958, 34);

// розм. Людина або група людей, які заховалися де-небудь з метою несподіваного нападу на когось або для спостереження за кимсь, чимсь.

Йому чогось усе здавалося, що коли не з-за тієї хати, то а того огороду вискоче [вискочить] засада і кинеться на його (Мирний, IV, 1955, 192);

Де знаючи про засаду, ішов туди ж Валентин Домагацький, і його схопили (Хижняк, Тамара, 1959, 117);

Ніч. Навкруги завірюха гуде. В яслах чатує засада (С. Ол., Вибр., 1959, 345).

ЗАСА́ДА², и, ж., книжн.

1. Основа чогось; те головне, на чому грунтується, базується що-небудь.

Юнаки, підлітки, діти — вони дістали ще в школі засади тієї енергії і волі солдата, ..тієї самовідданості і невтомності виробничника, які дозволили нам з честю виконати стратегічні плани і здобути перемогу (Ю. Янов., II, 1954, 268);

Однією з головних засад мистецтва, художньої прози зокрема, є внутрішня спроможність письменника до аналізу життєвих явищ, здатність бачити в них нове, не помічене іншими (Вітч., 6, 1968, 199).

2. Вихідне, головне положення, принцип; основа світогляду, правило поведінки.

На власні гроші набув [Макар Іванович] сотню примірників [книжки], щоб послати на село, до своїх, і таким робом довести, що, вірний демократичній засаді, не розривав зв’язків з народом (Коцюб., І, 1955, 162);

З борців насміхалася доля, Зростала проте їх громада. Добробут народний та воля — То наша найперша засада (Граб., І, 1959, 367);

[Лотоцька:] Він перебудовує свій світогляд на засадах марксизму (Мик.,1, 1957, 209);

Вона [дружба] грунтується на високих засадах інтернаціоналізму (Рильський, III, 1956, 46).

3. Спосіб, метод здійснення чого-небудь.

Оуен зробив спробу організувати комуністичну общину, щоб у ній перевиховати людей для життя на нових засадах (Нова іст., 1956, 121);

Вибори депутатів є рівними: кожний громадянин має один голос; всі громадяни беруть участь у виборах на рівних засадах (Конст. УРСР, 1969, 28);

В державних органах [СРСР], зокрема у виконкомах місцевих Рад, дедалі більше запроваджуються громадські засади (Ком. Укр., 12, 1963, 72).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засада — Принцип [IV] — засада (386) (zasada) [MО,III] Словник з творів Івана Франка
  2. засада — Заса́да. Принцип, основа. То була в діяльности єго хибна засада, котра спиняла єго сповнити точно свою високу задачу (Б., 1895, 15, 2). Українська літературна мова на Буковині
  3. засада — (світогляду) основа, підвалина, принцип, база, головне правило, фр. положення; (тверда) догма; ОК. теза; мн. ЗАСАДИ, сов. начала. Словник синонімів Караванського
  4. засада — [засада] -дие, д. і м. -д'і Орфоепічний словник української мови
  5. засада — I -и, ж. 1》 Приховане місце, де розташовується хто-небудь для раптового нападу. 2》 Несподіваний напад з прикритого місця. 3》 Загін війська, добре замаскований для раптового нападу. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. засада — заса́да 1 іменник жіночого роду засідка заса́да 2 іменник жіночого роду основа, принцип Орфографічний словник української мови
  7. засада — заса́да I.принцип, правило (ст): Щоб устійнити засади гри, чи була вона газардна, я поставив сторонам кілька питань (Цьонка); Після цього Юсько став великим моралістом. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. засада — И, ж. 1. Неприємна ситуація, проблеми. Попробуй постій у чергах, така, бляха, карга попалася — засада (А. Дністровий). 2. Підлість. Ти розумієш, це — повна засада. Словник сучасного українського сленгу
  9. засада — I. ЗАСА́ДА (озброєний загін, замаскований для раптового нападу; приховане місце, де розташовується хто-небудь для раптового нападу), ЗА́СІДКА, ЗАЛО́ГА, ЗА́СІДИ мн., діал. Вони йшли цілу ніч, а на світанку напоролися на засаду (П. Словник синонімів української мови
  10. засада — Засада, -ди ж. 1) Основаніе, основа. 2) Заключеніе; тюрьма. Десь моя дружина сидить у засаді, сидить у засаді в великій досаді. Чуб. V. 342. Словник української мови Грінченка