зарічок

РУКА́В (водяний потік, що відійшов у бік від головного русла), РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ЗА́РІЧОК, САГА́, ВІДНО́ГА. Тут Дніпро розливався на кілька рукавів і творив кілька великих і малих островів (П. Панч); На розтоці, на потоці два голуби воду пили (Словник Б. Грінченка); Коли допливли до кінця Дунаю, де дві розтоки розходились, царський син проговорив: — Ти — в одну сторону, а я — в другу (А. Калин); Ярослав... повернув човника на зарічок (Ю. Мушкетик); Перепинили (рибалки) Всю сагу сітками, Тоді в воду починають Гучно бить бовтами (Б. Грінченко); Віднога Дніпра.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарічок — -чка, ч. Рукав річки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарічок — за́річок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. зарічок — ЗА́РІЧОК, чка, ч. Рукав річки. Діти вийшли з верболозу до зарічка (Мокр., Острів.., 1961, 20). Словник української мови в 11 томах
  4. зарічок — Зарічок, -чка м. Рѣчной рукавъ. Канев. у. Словник української мови Грінченка