заторочити

заторо́чити

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заторочити — -чу, -чиш, док., розм. 1》 неперех. Почати торочити. || перех. Почати повторювати те саме, перев. нісенітницю. 2》 неперех., рідко. Замжичити (про дощ). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заторочити — ЗАТОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм. 1. неперех. Почати торочити. Уже й дев’ятнадцятий настиг… ходжу дівкою! Люди заторочили: «Чого се, чого?» (Барв., Опов.., 1902, 89); // перех. Почати повторювати одне й те саме, перев. нісенітницю. Словник української мови в 11 томах
  3. заторочити — Заторочи́ти, -чу́, -чи́ш гл. Обшить бахромой, опушкой. Тра рукавиці заторочити. Н. Вол. у. --------------- Заторочити, -чу, -чиш гл. 1) Затараторить, заговорить скороговоркой. Люде заторочили: «Чого се, чого?» Г. Барв. 89. 2) — світ. = зав'язати світ. Вх. Зн. 20. Словник української мови Грінченка