заум

за́ум

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заум — -у, ч. Зайве, непотрібне мудрування; нісенітниця, безглуздя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заум — ЗА́УМ, у, ч. Зайве, непотрібне мудрування; нісенітниця, безглуздя. Якою бідною була б вона [музика], віддана на поталу тим, хто, відірвавшись від джерел народних, творить абстрактний заум! (Мист., 5, 1963, 3). Словник української мови в 11 томах