заум

за́ум

-у, ч.

Зайве, непотрібне мудрування; нісенітниця, безглуздя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заум — за́ум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. заум — ЗА́УМ, у, ч. Зайве, непотрібне мудрування; нісенітниця, безглуздя. Якою бідною була б вона [музика], віддана на поталу тим, хто, відірвавшись від джерел народних, творить абстрактний заум! (Мист., 5, 1963, 3). Словник української мови в 11 томах