заум
за́ум
-у, ч.
Зайве, непотрібне мудрування; нісенітниця, безглуздя.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заум — за́ум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- заум — ЗА́УМ, у, ч. Зайве, непотрібне мудрування; нісенітниця, безглуздя. Якою бідною була б вона [музика], віддана на поталу тим, хто, відірвавшись від джерел народних, творить абстрактний заум! (Мист., 5, 1963, 3). Словник української мови в 11 томах