заум
ЗА́УМ, у, ч. Зайве, непотрібне мудрування; нісенітниця, безглуздя.
Якою бідною була б вона [музика], віддана на поталу тим, хто, відірвавшись від джерел народних, творить абстрактний заум! (Мист., 5, 1963, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me