збентеження
збенте́ження
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збентеження — Збентеженість, стурбованість, сил. хвилювання; (розгубленість) замішання, зніяковіння, зніяковілість. Словник синонімів Караванського
- збентеження — -я, с. Стан душевного неспокою, хвилювання, збудження, занепокоєння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збентеження — ЗБЕНТЕ́ЖЕНИЙ (який відчуває збентеження), ЗНІЯКОВІ́ЛИЙ, НІ́Я́КОВИЙ, ЗНІ́ЧЕНИЙ, СКОНФУ́ЖЕНИЙ розм., ЗМІ́ШАНИЙ рідко; ШОКО́ВАНИЙ. Місячними ночами збентежений до краю йшов (Юрко) далеко у поле, де над дорогою самотньо кривавіла горбата горобина (Ф. Словник синонімів української мови
- збентеження — Збенте́ження, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- збентеження — ЗБЕНТЕ́ЖЕННЯ, я, с. Стан душевного неспокою, хвилювання, збудження, занепокоєння. За хвилину дівчинка вже бігла до нас.— Ну, що? — питала її Алла Михайлівна, забувши про своє збентеження (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах