зброяр
зброя́р
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зброяр — -а, ч. Майстер, робітник, який виготовляє зброю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зброяр — ЗБРОЯ́Р, а́, ч. Майстер, робітник, який виготовляє зброю. Оглушливо торохтіли молоти зброярів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 7); Хто з нас не схилявся над картами в ті грізні бойові роки? ..На них з тривогою, з радістю дивились зброярі, що кували в тилу на Уралі зброю (Цюпа, Назустріч.., 1958, 252). Словник української мови в 11 томах