зброяр

ЗБРОЯ́Р, а́, ч. Майстер, робітник, який виготовляє зброю.

Оглушливо торохтіли молоти зброярів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 7);

Хто з нас не схилявся над картами в ті грізні бойові роки? ..На них з тривогою, з радістю дивились зброярі, що кували в тилу на Уралі зброю (Цюпа, Назустріч.., 1958, 252).