1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зброяр

зброя́р

-а, ч.

Майстер, робітник, який виготовляє зброю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зброяр — зброя́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. зброяр — ЗБРОЯ́Р, а́, ч. Майстер, робітник, який виготовляє зброю. Оглушливо торохтіли молоти зброярів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 7); Хто з нас не схилявся над картами в ті грізні бойові роки? ..На них з тривогою, з радістю дивились зброярі, що кували в тилу на Уралі зброю (Цюпа, Назустріч.., 1958, 252). Словник української мови в 11 томах